Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

усе живе

Толкование Перевод

1 biocidal

a

біоцидний, який знищує ( усе) живе

English-Ukrainian dictionary > biocidal
2 flesh

1. n

1) м'ясо

2) тіло; плоть

3) рід людський

all flesh — усе живе

4) м'якоть (плода тощо)

5) молоді паростки чайного куща, флеші

flesh and fell — цілком, повністю

black flesh — амер. чорні раби

to eat one's own flesh — ледарювати

to be made flesh — втілюватися

to go the way of all flesh — померти

2. v

1) розвивати кровожерність

2) привчати до полювання (сокола, собаку) смаком крові

3) обагряти меч кров'ю

4) відгодовувати

5) гладшати, повнішати

6) міздрити

* * *
I n
1) тіло; м'ясо; м'ясо; м'ясна їжа

2) плоть; рід людський

3) м`якоть ( плода)

4) c-г. молоді гілочки чайного куща, флеші
II v
1) привчати до полювання (собаку, сокола) смаком крові; розпалювати крово-жерливість

2) закривавити меч ( уперше)

3) відгодовувати; повнішати, гладшати

4) cпeц. міздрити

English-Ukrainian dictionary > flesh
3 biocidal

a

біоцидний, який знищує ( усе) живе

English-Ukrainian dictionary > biocidal
4 замораживать

заморозить заморожувати, заморозити, зморожувати, зморозити, (мног.) поморозити, поз(а)морожувати; зціплювати, зціпити. [Заморозити усе живе (Самійл.). Ой, зімо, зімо морозовая, прошу я тебе, не зморозь ти мене (Пісня). Сніг з морозом поморозив всі на полі квіти (Л. Укр.). Ця зіма багато людей позморожувала (Сл. Гр.). Вогкий холод зціплював кров у жилах (Коцюб.). Ач як зціпило воду в діжці (Київ)]. Замороженный - заморожений, зморожений.

* * *

несов.; сов. - замор`озить

заморо́жувати, -жую, -жуєш, заморо́зити, -ро́жу, -ро́зиш и мног. позаморо́жувати, несов. моро́зити

Русско-украинский словарь > замораживать
5 ӧлӱм

смерть; смертний; ӧлум ална при смерті СЛ; ӧлӱм ол- бути при смерті БТ; ӧлӱм уҗ (у) на отур- стояти однією ногою в могилі, бути при смерті Г, К; ӧлӱм т'итэн дӱнясы усе живе підлягає смерті СГ; пор. ӧлим.

Урумско-украинский словарь > ӧлӱм
6 up

1. n

1) поїзд (автобус), що йде у велике місто (у столицю, на північ)

2) високопоставлена особа

3) предмет угорі

4) підйом, піднесення; підвищення (цін)

up and down — побіжний огляд

ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни

to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом

in two ups — умить, дуже швидко

on the up — що зростає

on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто

2. adj

1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)

an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)

the up line — залізниця, що веде у столицю

2) що піднімається вгору

3) зростаючий; що поліпшується

4) шипучий (про напій)

5) жвавий, пожвавлений

3. adv

1) угору, нагору

to run a flag up — підняти прапор

look up — гляньте угору

the temperature has gone up — температура піднялася

hands up! — руки вгору!

2) в, у, до, углиб

to go up to town — поїхати в місто (в центр)

3) нагорі, угорі

what are you doing up there? — що ви робите там нагорі?

4) вище, над

he lives three storeys up — він живе трьома поверхами вище

5) верхи, в сідлі

6) передається дієслівним префіксом під-

the car drove up — автомобіль під'їхав

prices are going up — ціни підвищуються

7) передається дієслівним префіксом роз-

to blow up the fire — роздмухати вогонь

8) указує на інтенсивність дії

sing up! — співайте гучніше!

speak up! — говоріть голосніше!

hurry up! — поспішайте!

cheer up! — не журіться!

9) указує на закінчення строку

his leave was up — його відпустка закінчилася

10) указує на завершеність дії

the stream has dried up — струмок зовсім пересох

the wound healed up — рана загоїлася

11) указує на наближення до чогось

he came up — він підійшов

12) указує на виникнення чогось

many new cities have sprung up in our country — у нашій країні з'явилося багато нових міст

«road up» — «проїзд закритий» (напис)

up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто

to be up against smb. — мати справу з кимсь

to run up against smb. — наштовхнутися на когось

to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь

up with...! — хай живе...!

to keep up with the times — іти в ногу з часом

what is up? — що сталося?

what is up with you? — що з вами?

something is up — тут щось негаразд

the game is up! — усе пропало!

4. v

1) розм. піднімати

2) підвищувати (ціни тощо)

3) збільшувати (випуск продукції тощо)

4) розм. схопитися, підскочити

to up and down — вставати і сідати

5. prep

1) угору, по, на, в, у напрямі до

to climb up a tree — вилізти на дерево

up the steps — по драбині (угору)

2) уздовж, по, до, углиб

to walk up the street — іти уздовж вулиці

3) проти (течії, вітру)

to sail up the river — пливти угору річкою

up the wind — проти вітру

4) скрізь, всюди

* * *
I n
1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ

2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі

3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттю

on the up — що піднімається, росте

the curve is steadily on the up — крива весь час йде вгору
II a
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)

an up train — потяг, що йде в столицю

the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю

2) що піднімається вгору

with a slight up gradient — з невеликим підйомом

3) що росте; що поліпшується

the up trend — тенденція до зростання

4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)
III v
( past up)

1) піднімати

he upped one end of the plank — він підвів кінець дошки

2) підвищувати ( ціни)

they upped the prices — вони підвищили ціни

do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)

they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)

3) схоплюватися

he ups and says a — він схоплюється, говорить

he upped and struck me a — він як схопиться та як ударить мене

4) cл. вжив. для посилення дієслова

to up and do smth — узяти, зробити що-н.

he up and married — він раптом одружувався
IV adv
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-

will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору

the flames mounted up — полум'я зметнулося вгору

to run a flag up — підняти прапор

to fly up — злетіти

he pulled his socks up — він підтяг шкарпетки

to toss up a coin — підкинути монету

lift your head up — підніміть голову; вище голову

look up — погляньте вгору

half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]

the temperature has gone up — температура піднялася

hands up! — руки вгору!

up peri scope! — мop. перископ підняти!

up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в

to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)

y — на; по

the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни

to go up North — поїхати на північ

to sail up the Thames — пливти вгору по Темзі

2) указує на знаходження вгорі наверху, вверху

the plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі

the sun is up — сонце зійшло

the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над

3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)

to stand up — встати

help him up — допоможіть йому встати

up with you! — встань(те)!

now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання

4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхав

he came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти

to follow smb up — йти слідом за ким-н.

to catch up with smb — наздогнати кого-н.

5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положення

to come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві

6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.

many new cities have sprung up in our country — в нашій країні з'явилося багато нових міст

to put up a monument — споруджувати пам'ятник

the house is up at last — будинок нарешті готовий

the problem came up in conversation — це питання виникло в ході бесіди

the question was up for debate — питання було поставлене на обговорення

the case is up before the court — справа слухається в суді

to come up before the bench — бути викликаним до суду

to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію

the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)

to go up for an examination — прийти на екзамен

sing up! — співай(те) голосніше!

speak up! — розмовляй(те) голосніше!

cheer up! — не сумуй(те)!; мyз. підвищення тону вище

one tone up — на тон вище

I can't get up to that note — я не можу узяти цю ноту

7) вказує на закінчення терміну

Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)

your time is up — ваш час закінчився

his leave is up — його відпустка закінчилася

the month was up yesterday — місяць закінчився вчора

8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставками

to drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)

to buy up — скуповувати

to tear up a letter — розірвати лист

to boil up — закип'ятити

to draw up a will — скласти /написати/ заповіт

speak up! — вислови(те)сь відверто!

all the rubbish was burned up — все сміття було спалене

to beat up eggs — збити яйця

to pay up — виплатити

the wound healed up — рана загоїлася

to dig up — викопати

to hang up a flag — вивісити прапор

9) має підсилювальне значення

10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очок

to be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок

the score is seven up — рахунок по семи

to even up scores — порівняти рахунок

steam is up — мop. пари підняті

"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)

hold yourself up! — тримайтеся прямо!

up against smth — віч-на-віч з чим-н.

to be up against difficulties — зіткнутися з труднощами

he is up against the law y — нього нелади із законом

to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному

he's been up against it lately — йому останнім часом важко довелося

it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений

the game is up — все кінчено; гру програно

to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою

he is laid up with pneumonia — він захворів запаленням легенів

to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.

to be (well) up in smth — знати що-н. дуже добре, бути досвідченим в чому-н.

he is thoroughly up in / — сл

on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці

up and about — на ногах ( після хвороби)

he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах

up (with)... — хай живе

up the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
V prep
вказує на

1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходах

to climb up a tree — влізати на дерево

the smoke goes up the chimney — дим піднімається по трубі

his hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по

to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.

they were coming up the street to meet us — вони йшли по вулиці нам назустріч

he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по

to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни

they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по

to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]

up stream — против течения

up the wind — проти вітру

2) знаходження на верху чого-н. на

the cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по

further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині

3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі

to work one's way up a school — стати одним з кращих учнів в школі

he steadily went up the social scale — він просувався вгору по соціальних сходах

English-Ukrainian dictionary > up
7 this

1. n

такий-то; така-то

2. adj

цей, ця, це

in this place — у цьому місці; тут

in this country — у цій (у нашій) країні

this morning — сьогодні вранці

this week — на цьому тижні

this year — у цьому році

this very moment — у цю мить, саме зараз

this day last year — у цей самий день торік

this day next year — у цей самий день наступного року

3. adv

так; до такої міри

this far — ось до цього місця

this high — ось такої висоти

this long — ось такої довжини

this much — от стільки

4. pron demonstr. (pl these)

це

what is this? — що це?

who is this? — хто це?

what is all this? — що усе це означає?

this is what he told me — ось що він сказав мені

this and that — а) той або інший; б) те та се

this way — сюди

this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше

like this — так, таким чином

it was like this — а було це так

by this — на той час

before this — колись, раніше

this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом

* * *
[pis]
1) pron (pl these) А dem

2) це

what is this — є що цеє

who is this — є хто це

this is a free country — це вільна країна; це, цього; от що

you will be sorry for this — ви пошкодуєте про це

the thing is this — справа от у чому

what is all this — є що всі це значитьє

this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це

will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от

this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут

3) останнє ( із двох вищезгаданих); друге

dogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то

I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.

4) цей, ця, це

in this place — в цьому місці; тут

for this reason — з цієї причини

this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]

this (very) moment — у цей момент; саме зараз

one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]

this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний

this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця

this my work! — Ох вже моя робота!

what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з

here — звичн. ось це,

this here house — атот от будинок

5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, це

6) ( про час) ці ( останні)

this /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні

I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)

I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки

this high — от такої висоти

this far — ось до цього місця

this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]

this much — скільки-то

I know this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурд

this and that — так, так, те е се той або інший

speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/

this way — сюди

this way and that — туди е сюди; так чи інакше

like this — так, от так; у такий спосіб

by this — до цього часу

before this — колись, раніше

this side (of) — раніше, до ( чогось)

this side of midnight — до півночі

with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами

with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов

in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]

this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита

English-Ukrainian dictionary > this
8 место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Русско-украинский словарь > место
9 town

1. n

1) місто; містечко

boom town — амер. місто, що швидко виникло (що швидко розвивається)

chief town — головне місто (округу, департаменту)

county town — головне місто графства (у Великій Британії)

2) діловий (торговельний) центр міста

I am going down town to do some shopping — я їду в центр (міста) за покупками

3) адміністративний центр (району, округу тощо); найбільше з навколишніх міст; найближче місто

in town — у місті

to town — у місто

to leave town — виїхати з міста

4) столиця (звич. про Лондон)

out of town — а) у селі; б) у від'їзді (звич. з Лондона)

5) (the town) мешканці міста (містечка)

he became the talk of the town — про нього заговорило усе місто

the whole town knows of it — усе місто знає про це

town and gown — населення Оксфорда (Кембриджа) з професурою і студентами

6) (the town) міське життя (на противагу сільському)

7) амер. муніципалітет; міська громада

8) село, в якому є базар (тж market town)

9) світське товариство (звич. Лондона)

10) ферма (будинок) з присадибними будівлями

11) розм. група будинків; село

12) скупчення нір степових собак

13) місце гніздування пінгвінів

town gas — газ побутового призначення

town hall — ратуша

town house — міська квартира

town mains — міські магістралі

town residence — міська квартира

town water supply — міський водопровід

on the town — а) який веде світський спосіб життя

6) який займається крадіжками (проституцією тощо); в) амер. який одержує допомогу як безробітний; г) амер., розм. який проводить багато часу в театрах (нічних клубах)

to come to town — уперше з'явитися у товаристві

to go to town — розм. а) вправно працювати; б) пити-гуляти; в) процвітати, гараздувати

to paint the town red — а) бешкетувати, скандалити; б) мазатися, фарбуватися

2. v

1) забудовувати містами

2) перетворювати на місто

* * *
I n
1) місто; містечко

county town — головне місто графства ( в Англії)

chief town — головне місто (округу, департаменту)

boom town — aмep. / росте/ місто, що швидко виросло

old town — старе місто

the upper [the French] town — верхня [французька]частина міста

town centre — міський центр, центр міста

town life [clothes] — міське життя [одяг]

town government — міська адміністрація

town residence — міська квартира

town gas — газ побутового призначення

town mains — міські магістралі /мережі/; town water supply міський водопровід

to walk to the outskirts of town — піти на міську околицю; aмep. містечко

2) центр ділового або торгового життя міста

he is going into town — він відправляється в центр

I'm going down town to do some shopping — я їду в центр за покупками

he has an office at home and another in town — у нього є приймальна /контора/ вдома, ще одна в центрі міста

3) адміністративний центр (району, округу); найбільший з довколишніх міст; довколишнє місто

in town — у місті

to town — у місто

to leave town — виїхати з міста

out of town — у селі; поза містом; у від'їзді ( з Лондон)

he was out of town all last week — весь минулий тиждень його не було в місті; столиця ( про Лондон)

to do ones shopping in town — робити покупки в Лондоні

to flock to town for the coronation — натовпами з'їжджатися в столицю на коронацію

when he is in town he lives in Soho — коли він в Лондоні, він живе в Сохо

4) ( the town) жителі міста

it's the talk of the town — все місто про це говорить

the whole town knows of it — все місто знає про це

town and gown — населення Оксфорда або Кембріджа, включаючи професуру, студентів; місто, університет, городяни, студенти; aмep. жителі містечка

5) ( the town) міське життя (протилеж. сількому)

a poet of the town — поет-урбаніст

don't think I like the town — не думайте, що мені подобається міське життя

farmers often left the country in order to live in the town — фермери часто покидали сільську місцевість заради міського життя

6) aмep. міська община; муніципалітет

7) село, в якому є базар ( market town)

8) icт. світське суспільство (Лондон; man [woman]about town світська людина [світська жінка])

9) дiaл. будинок, ферма з надвірними спорудами

10) дiaл. група будинків; село

11) скупчення норок степових собак; гніздів'я пінгвінів

••

on the town — що знаходиться в розважальній прогулянці по місту; що вдається до задоволень; у вихорі задоволень

to go out on the town — розважатися; гуляти; розпутствувати; що займається проституцією, крадіжкою; aмep. одержуючий посібник з бідності або безробіття; aмep.; cл. проводити багато часу в театрах, нічних клубах

to come to town — вперше з'явитися в суспільстві

to go to town — cл. гуляти; уміло, швидко робити що-н.

to go to town on the pie — грунтовно насісти на пиріг; досягати успіху; кинутися в що-н. з головою; пуститися у всіх тяжких

shes really going to town over the flat — вона нічого не жаліє, щоб обставити квартиру; вона всаджує в квартиру все, що у неї є

let's do the town — давайте гуляти

to paint the town red — гуляти, влаштувати гульню /пиятику/; загуляти
II v
забудовувати містами; робити місто, перетворювати на місто

English-Ukrainian dictionary > town
10 life

1. n (pl lives)

1) життя; існування

the origin of life — походження життя

to bring to life — а) викликати до життя; б) приводити до пам'яті

to come to life — а) почати жити, з'явитися на світ; б) ожити, опритомніти

to enter upon life — вступати в життя

to pawn one's life — ручатися життям (головою)

to seek smb.'s life — робити замах на чиєсь життя

to struggle for life — боротися за існування

to take one's own life — убити себе, покінчити з собою

to take smb.'s life — убити когось

this life — рел. земне буття (існування)

the other life — рел. загробне (потойбічне) життя

2) живі істоти, життя

is there any life on the planet Mars? — чи є живі істоти (життя) на планеті Марс?

3) тривалість життя

in life — протягом усього життя

to marry early in life — одружитися рано

for life — на все життя, до кінця життя, до смерті; довічно

4) строк перебування (десь)

5) строк служби (роботи) (машини тощо)

6) спосіб життя

country (city) life — сільський (міський) спосіб життя

to lead a quiet life — вести спокійне життя

a stirring life — діяльне життя

7) громадське життя; стосунки (людей); суспільство

social life — а) громадське життя

6) світські розваги

to see life — побачити світ, пізнати життя

8) біографія, життєпис

9) енергія; жвавість; натхнення; пожвавлення

to sing with life — співати з натхненням

to put life into one's work — працювати натхненно

10) товариство

high life — великосвітське товариство

11) найважливіше, най необхідніше; основа; душа

plenty of sleep is the life of young children — тривалий сон — найважливіше (основне) для (здоров'я) дітей

he was the life of the party — він був душею товариства

12) натура, натуральна величина (тж life size)

as large as life — а) у натуральну величину; б) як живий

here he is as large as life — ось він власною персоною

to portray smb. to the life — точно передати схожість; намалювати чийсь правильний портрет

13) застрахована особа

2. adj

довічний

що триває усе життя; life-annuity — довічна пенсія

life sentence — довічне ув'язнення

life-insurance, life-assurance — страхування життя

a life for a life — життя за життя

cat-and-dog life — постійні сварки; живуть, як кіт із собакою

how's life? — як живеться?, як справи?

my (dear) life — мій любий; моя люба

nothing in life — ніскільки, нічого подібного

small life — менший від натуральної величини

still life — натюрморт

upon my life! — слово честі!

with all the pleasure in life — з величезним задоволенням

a cat has nine lives — присл. коти довго живуть

there is life in the old dog yet — є ще порох у порохівниці

while there is life there is hope — присл. поки людина живе, доти вона надіється

to bother (to worry) the life out of smb. — не давати комусь ні хвилини спокою; роздратовувати когось

to escape with life and limb — благополучно відбутися

to gasp out one's life — померти, випустити дух

to lead a dog's life — ледь животіти

to run for dear (for very) life — бігти щосили

* * *
I [laif] n; (pl lives)
1) життя; існування

2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів

3) строк життя, все життя

for life — довічно; термін служби або роботи (машини, установи); довговічність

4) спосіб або характер життя

a dog's life — животіння

everyday life — повсякденне життя, побут

5) громадське життя; взаємини ( людей)

6) життєпис, біографія

7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа

8) жив. натура

9) cтpax. застрахована особа

10) = lifetime;
II [laif] a
життєвий; довічний; з натури

English-Ukrainian dictionary > life
11 very

1. adj

1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний

the very truth — чистісінька правда

the veriest coward — страшенний боягуз

2) той самий, той же, саме той (як підсилення)

he lives in this very place (house) — він живе саме тут (у цьому будинку)

come here this very minute! — іди сюди в цю ж мить (негайно)!

3) самий; граничний

it grieves me to the very heart — це засмучує мене до (самої) глибини душі

4) сам по собі; простий

he could not, for very shame, refuse to give something — йому було просто соромно нічого не дати

5) навіть, хоча б; аж до

the very rats quit the ship — навіть пацюки покинули корабель

6) істинний, законний

very God of very God — рел. бога істина від бога істинна

◊ in very deed — насправді, безумовно

◊ in very truth — воістину

◊ the very idea! — що ви кажете! (подив)

◊ the very man — найбільш підхожа людина

◊ the very thing — саме те, що потрібно

◊ this is the very thing for headache — це найкращий засіб від головного болю

◊ to catch in the very act — спіймати (застати) на місці злочину

2. adv

1) дуже, значно

a very trying time — дуже тяжкий час

very much — дуже, надзвичайно

I was very much surprised — я був надзвичайно здивований

I feel very much better — мені значно краще

2) після заперечень — дещо, доволі, досить

not so very small — не такий уже й маленький

not very well — досить погано

you are not very polite — а ви не досить ввічливі

I am not very fond of music — я не дуже люблю музику

3) самий, най-

the very first (best) — найперший, найкращий

at 7, at the very latest — найпізніше о сьомій годині

I did the very best I could — я зробив усе, що тільки міг

4) точно, прямо; якраз, саме

the very same — той же самий

the very same man — та ж сама людина

very much the other way — якраз навпаки

◊ very good (well) — дуже добре, чудово; гарно; гаразд

◊ very heavy bomber — військ. надважкий бомбардувальник

◊ very heavy rocket — військ. надпотужна ракета

◊ we very nearly died — ми мало не загинули

◊ may I have it for my very own? — чи можна мені взяти це для себе особисто?

◊ my very own Christy — Крісті, рідна моя

◊ very early warning system — військ. система дуже раннього попередження

◊ V. light — військ. сигнальна ракета Вері

◊ V. pistol — військ. сигнальний пістолет Вері

◊ V. Reverend — його превелебність (про настоятеля собору)

* * *
I a
1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це

2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)
II adv.
1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще

2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо

3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував

4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

English-Ukrainian dictionary > very
12 глаз

око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].

* * *

о́ко

глаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й

в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти

в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́

в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти

куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]

с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]

с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́

смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися

Русско-украинский словарь > глаз
13 знакомый

1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;

2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;

3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.

* * *

1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний

2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця

Русско-украинский словарь > знакомый
14 который

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

мест.

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

Русско-украинский словарь > который
15 масло

1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;

2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;

3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;

4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;

5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;

6) (в игре в мяч, в свинку) масло;

7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);

8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.

* * *

1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

деревя́нное \масло — оли́ва

2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

Русско-украинский словарь > масло
16 находиться

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *
I несов.; сов. - найт`ись
1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

какой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

не нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

\находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном

Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується
II сов.
находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися

Русско-украинский словарь > находиться
17 Наполозу

нрч.

1) по дорозі. Он живёт -зу - він живе по дорозі;

2) на(по)готові (в дорогу). У них всё -зу - у їх усе на(по)готові (в дорогу).

Русско-украинский словарь > Наполозу
18 money is the root of all evil

syn: muck and money go together

honour and profit lie not in one sack

money often unmakes the men who make it
від грошей усе лихе на світі ≅ срібло-золото тягне чоловіка у болото багач рідко вгаразді живе на злоті родився, на шнурі згиб золото за плечима, а чорт перед очима срібло – чортове ребро

English-Ukrainian dictionary of proverbs > money is the root of all evil

См. также в других словарях:

закон необмеженого прогресу — Усе живе прагне незалежності від умов навколишнього середовища … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
мир — I у, ч. 1) Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.). Жити в миру. •• Ми/ром у знач. присл. мирно, без сварок і суперечок. 2) Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; прот. війна. || Мирна праця.… … Український тлумачний словник
живло — а/, с., діал. Усе живе, жива природа … Український тлумачний словник
медуза — и, ж. 1) У давньогрецькій міфології – одна з трьох дів зі зміями на голові замість волосся, погляд якої обертав усе живе на каміння. 2) Кишковопорожнинна морська тварина з прозорим драглистим тілом, перев. зі щупальцями … Український тлумачний словник
світ — I у і заст. а, ч. 1) розм. Те саме, що світло I 1). 2) розм. Те саме, що світло I 8). 3) Час перед сходом сонця; світанок. Благословлятися на світ. II у і заст. а, ч. 1) Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Геоцентрична система… … Український тлумачний словник
живло — Живло: Живло: бурхлива течія [16] основа живого, стихія, матерія [3] середовище, сфера [8] стихія [II,V] усе живе, живуще [21] … Толковый украинский словарь
живий — а/, е/. 1) Який існує, здійснює обмін речовин із зовнішнім середовищем, здатний рости, розмножуватися; прот. мертвий. || Який є невід ємною ознакою істоти, що живе, існує. || у знач. ім. живе/, во/го, с. Все, що виявляє ознаки життя, що живе,… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

усе живе

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

усе живе

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: